Об'єкт дослідження: гіперфункція ЩЗ у вагітних Мета дослідження: покращити перебіг і наслідки вагітності у жінок з гіперфункцією ЩЗ на основі визначення патогене-тичних механізмів розвитку акушерських і перинатальних ускладнень, розробити та впровадити новий лікувально-профілактичний комплекс. Методи дослідження: клініко-статистичні; ультразвукове дослідження ( УЗД); визначення імуноферментним методом концентрації гормонів (естрадіол, естріол, прогестерон, хорі-онічний гонадотропін (ХГ), плацентарний лактоген (ПЛ), ти-реотропний гормон (ТТГ), трийодтиронін (Т3), тетрайодти-ронін (Т4), морфологічне дослідження плаценти. Теоретичні і практичні результати: у результаті проведених досліджень запропоновано комплекс клінічних, лабораторних, інструментальних методів дослідження, який дозволяє на ранніх термінах вагітності дати оцінку порушен-ням основних ланок патогенетичного ланцюга при гіперфун-кції ЩЗ. Доведено доцільність включення до комплексної те-рапії препарату ''Мілдронат'' з метою нормалізації ендокрин-ної функції ЩЗ та ФПК, підвищення активності біооксидан-тів, поліпшення васкуляризації й метаболізму ворсинчастого хоріону плаценти. Розроблена терапія дозволяє зменшити ча-стоту й тяжкість ускладнень перебігу вагітності та поліпшити стан новонароджених, може застосовуватися як в умовах ста-ціонару, так й у жіночій консультації. Новизна: у результаті виконання роботи отримано нові да-ні про патогенетичні механізми розвитку ускладнень перебігу вагітності та пологів у жінок з гіперфункцією ЩЗ. Вперше встановлено, що гіперфункція ЩЗ у вагітних істотно збіль-шує частоту хронічної плацентарної недостатності за рахунок порушення гормонопродукуючої функції ФПК. Вперше дове-дено, що хронічна плацентарна недостатність є наслідком по-рушення дозрівання ворсинчастого хоріона на тлі погіршення його васкуляризації, посилення інволютивних і склеротичних процесів. Виявлено активацію процесів ПОЛ та дефіцит ак-тивності першої ланки АОС захисту організму. Удосконалено сучасні підходи до ранньої діагностики, лікування й профіла-ктики перинатальних ускладнень у жінок з гіперфункцією ЩЗ. Ступінь упровадження: Отримані результати дослідження впроваджені в практичну роботу акушерських відділень Хар-ківської обласної клінічної лікарні, відділення патології вагі-тності пологового будинку №1 м. Харкова, відділення пато-логії вагітності міського пологового будинку з неонатальним стаціонаром, акушерського відділення Українського науково-практичного центру акушерства, гінекології і репродуктології МОЗ України, пологового відділення Сахновщинської ЦРЛ, пологового відділення Коломакської ЦРЛ. Теоретичні поло-ження та практичні рекомендації дисертації використовують-ся в педагогічному процесі на кафедрі акушерства та гінеко-логії № 2 Харківського державного медичного університету, кафедрах Харківської медичної академії післядипломної освіти. Сфера використання: медицина, акушерство та гінекологія.
