Жупан Б. Б. Роль коензима А в патогенезі вікової катаракти

Об'єкт - вікова катаракта. Мета - підвищити ефективність лікування та профілактики вікової катаракти шляхом патогенетичного обгрунтування корекції рівня коензиму А в організмі хворих. Методи - офтальмологічні, біохімічні, статистична обробка результатів; щільова лампа, тонометр, Strightlight Meters. Вперше встановлено, що при введенні антиметаболіта коензима А - етіоніна виявлено синкатарактогенний ефект в умовах відтворення світлової катаракти, що виражається в значному збільшенні частоти, ступеня та швидкості розвитку катарактальних змін. В умовах моделювання світлової катаракти доведена можливість запобігання зниження рівня коензима А в крові і тканинах ока, шляхом введення препарату, до складу якого входить коензим А - "Коензим-композитум". Вперше встановлено факт зниження рівня коензима А в крові, передньокамерній волозі і кришталиках в осіб з різними клінічними формами вікової катаракти, особливо виразний при швидкопрогресуючих помутніннях змішаної локалізації. На основі даних клінічних спостережень і біохімічних досліджень обгрунтована принципова можливість стабілізації патологічних змін кришталика хворих з віковою катарактою на початковій стадії її развитку препаратом коензима А. Результати впроваджено в Інституті Філатова, в Головному військовому клінічному госпіталі МО України, в 15 поліклініці МО України м. Києва, в лікувально-діагностичному центрі МО України м. Києва. Сфера використання - медицина, офтальмологія.