Лозова Т. А. Цитокіновий профіль пароксизмів фібриляції передсердь у хворих на ішемічну хворобу серця і серцеву недостатність

Дисертація присвячена вивченню динаміки цитокінової відповіді, показників кардіогемодинаміки і діастолічної функції у хворих з пароксизмальною і персистуючою формою фібриляції передсердь при ІХС, ускладненою СН, а також впливу на ці показники терапії аміодароном та комбінації аміодарону з бісопрололом. Встановлено, що напади ФП у хворих на ІХС та СН супроводжуються підвищенням концентрації прозапальних цитокінів ІЛ-8 та ФНП-альфа, рівень яких корелює зі стадією та ФК СН, тривалістю нападу тахіаритмії, показниками кардіогемодинаміки, діастолічного наповнення та деякими електрокардіографічними параметрами (dQT). Показано, що напади ФП протікають за участю протизапального медіатора - ІЛ-4, рівень якого знаходиться в залежності від проявів ІХС та важкості СН. У пацієнтів зі стабільними формами ІХС наявність ФП супроводжувалась зростанням рівня цитокіну (p<0,05), в той час, як при ГКС визначалось зменшення його концентрації. Виявлено зворотну кореляційну залежність між концентрацією ІЛ-4 та ФВ ЛШ. Досліджено, що напади ФП у хворих на ІХС та СН асоціюються з дилатацією лівих камер серця і розвитком діастолічної дисфункції за гіпертрофічним (74,4%), псевдонормальним (8,7%) та рестриктивним (13,0%) типами. Погіршення показників діастолічного наповнення асоціювалось з поглибленням порушень балансу цитокінів. Показані переваги застосування комбінації аміодарону з бісопрололом в комплексній терапії хворих з ФП при ІХС та СН, яка запобігає рецидивуванню аритмії, сприяє нормалізації цитокінового профілю, покращує функціональний стан міокарду та показники діастолічної функції.