Бондаренко Н. І. Патогенетичне обгрунтування протитромботичної терапії синдрома втрати плода у вагітних з первинним антифосфоліпідним синдромом

Дисертація присвячена проблемі визначеня патогенетичних підходів щодо тактики запобігання втратам плода і тромбофілічним ускладненням у вагітних з антифосфоліпідним синдромом (АФС), а також оцінці ефективності та безпечності тривалого застосування низькомолекулярного гепариноїду пентосану полісульфату SP 54 у разі тромбофілічних станів під час вагітності, зумовлених циркуляцією антифосфоліпідних антитіл (АФА). Доведено, що наявність вовчакового антикоагулянта (ВА) поєднується з ознаками тромбофілії у разі виявлення маркерів внутрішньосудинного згортання крові і активації тромбоцитарної ланки гемостазу у 68,1 %, а визначення АФА - у 18,8 % випадків. Одночасно ВА і АФА виявлено у 19 (31 %) хворих. Ступінь ризику репродуктивних втрат і тромбофілії у вагітних, в яких виявлено АФА, зростає за поєднання циркуляції АФА з екстрагенітальними захворюваннями, іншими факторами ризику тромбофілії і/або порушеннями репродуктивної сфери.