Гнідець У. С. Специфіка комунікації у літературі для дітей та юнацтва (на матеріалі сучасної німецькомовної прози).

Дисертація є першим у вітчизняному та зарубіжному літературознавстві комплексним аналізом специфіки літературної комунікації в німецькомовній літературі для дітей та юнацтва, зокрема, зміни комунікативної парадигми в ній в період від 70-х рр. ХХ ст. до сьогодення. Домінантним аспектом дослідження стало обґрунтування поняття літератури для дітей та юнацтва на основі комунікативної теорії дієвості. Чільними принципами здійснення комунікації в літературі для дітей та юнацтва визначено: ідейне збагачення наративу, бінарність, рівноправність та самодостатність комунікантів, візуалізацію образу дитини як ідеального реципієнта - літературне явище, яке випливає із його власної природи як безпосереднього центру причинно-наслідкового зв'язку всієї комунікативної інтеракції в тексті. Проведений у роботі аналіз творів видатних німецькомовних письменників У. Вьольфель, П. Гертлінґа, О. Пройслера, М. Енде, Ю. Шубіґера націлений на відкриття специфіки комунікативного процесу на внутрішньо-текстовому рівні.