Ніконова В. М. Мікрогаметофітний добір на стійкість до фузаріозу у рицини

Об’єкт - генетична мінливість у гаметофітному та спорофітному поколіннях гібридів рицини. Мета - визначення впливу добору в гетерогенних популяціях мікрогаметофітів, стійких до токсинів Fusarium oxysporum і стійкістю до фузаріозу на спорофітному рівні. Методи: польовий, лабораторний, гібридологічний, in vitro. Новизна - показано ефективність методу мікрогаметофітного добору як засобу цілеспрямованої зміни складу наступної популяції спорофітів у бік збільшення кількості особин, стійких до фузаріозу. Результати: завдяки добору з F1 стійких до токсинів Fusarium oxysporum мікрогаметофітів у потомстві зростає не тільки частка стійких до фузаріозу особин, але й кількість рослин з морфологічними ознаками та тривалістю деяких етапів вегетації, які притаманні для більш стійких батьків. Встановлено, що крім двох відомих генів Suf1 і suf2, сприйнятливість рицини до фузаріозу контролюється, ще й третім геном А (сорт Небраска (США). Ступінь впровадження: запатентований метод визначення здатності проростання пилку на середовищі з токсинами фузаріуму, може застосовуватись як експрес-метод оцінки якості спорофіта за стійкістю до патогену. Сфера використання: науково-дослідні установи УААН, МОН