Джафар А. Х. Профілактика та лікування ранових ускладнень після грижовисічення з алопластикою з приводу защемленої грижі

Встановлено, що максимальний рівень засіменіння виявляється тільки у хворих з некрозом защемленого органу. Висічення м’яких тканин з часткою апоневрозу біля грижі зменшує кількість і ступінь засіменіння. Антибактеріальна профілактика дозволяє пригнічувати залишкове засіменіння ран. В експерименті на тваринах показано, що для зниження рівня травматичного запалення та набряку і для формування найбільш повноцінного рубця великокомірчасту сітку краще розташовувати над апоневрозом, а дрібнокомірчасту – під апоневрозом. Показано, що синдром «малої черевної порожнини» не виникає, якщо після грижовисічення з ушиванням апоневрозу внутрішньочеревний тиск збільшується до 30% від початкового. При більш високому зростанні тиску показано алопластику за типом «латки». Розроблені і впроваджені в практику методи передопераційної, інтраопераційної та післяопераційної профілактики та лікування ранових ускладнень дозволили виконати алопластику у 98,2% хворих із защемленою грижою, знизити кількість ранових ускладнень на 5,3%, запобігти формуванню нориць, видаленню алопланту та рецидивам захворювання.