Об'єкт дослідження: СТД у вагітних, результати вагітності, плід і новонароджений від жінок із СТД. Мета дослідження: розробити ефективні підходи до прогнозування і профілактики перинатальних ускладнень на підставі визначення особливостей перебігу гестаційного процесу і стану фето-плацентарного комплексу у жінок із сполучнотканинними дисплазіями. Методи дослідження: клінічні, лабораторні, біохімічні, інструментальні, ультразвукові, морфологічні, статистичні. Практичне значення отриманих результатів: для компенсації негативного впливу СТД на перинатальний розвиток уперше обґрунтовано застосовано у вагітних ангіопротектор Детралекс. Запропоновано методику прогнозування плацентарних порушень та затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВР) плода у вагітних із СТД (захищено пат.№24018 А, Україна) та новий спосіб медикаментозного супроводу вагітності при наявності у жінок СТД шляхом застосування ангіопротектору Детралекс (захищено пат. №22873 А, Україна). Наукова новизна: уперше за результатами суцільного клінічного дослідження конкретизовано негативний вплив СТД на частоту і структуру ускладнень перинатального періоду. Установлено, що у жінок із СТД внаслідок морфо-функціональних змін в плаценті вагітність характеризується підвищеною частотою ФПП, зниженими потенціями росту плода, а особливістю неонатального періоду є більш високий, ніж в загальній популяції, рівень гіпоксично-ішемічних уражень (ГІУ) центральної нервової системи (ЦНС), пологових травм. На підставі вперше проведеного порівняльного вивчення молекулярних, клітинних, тканинних реакцій ФПК і клініко-морфологічних паралелей сформульовано концепцію спадкової детермінації перинатальної патології, асоційованої з дисморфогенезом плаценти, у жінок із СТД. Уперше встановлено, що ключовим моментом профілактики перинатальних ускладнень у жінок із СТД є застосування ангіопротектору (Детралекс) за умов обмеження препаратів з дією дезагрегантів, що обґрунтовано порівняльним клінічним і морфо-функціональним дослідженням. Ступінь впровадження: досвід, заснований на результатах дисертаційної роботи, впроваджено у практичну роботу пологових будинків № 2, 3, 6 м. Харкова, Українського нау-ково-практичного медичного центру акушерства, гінекології та репродуктології МОЗ України, акушерсько-гінекологічного відділення Чугуївської центральної районної лікарні Харківської області, у навчальний процес кафедри медичної генетики та ультразвукової діагностики Харківської медичної академії післядипломної освіти. Сфера (галузь) використання: медицина, акушерство та гінекологія.
