Заїка М. В. Прозапальні цитокіни та оксидативний стрес у хворих на хронічну серцеву недостатність в динаміці лікування антагоністами рецепторів до ангіотензину ІІ.

Об'єкт дослідження: хронічна серцева недостатність. Мета дослідження: підвищення ефективності діагностики прогресування дисфункції міокарду та розробка оптимальних диференційованих підходів до терапії хронічної серцевої не-достатності на підставі оцінки маркерів неспецифічного запа-лення та оксидативного стресу. Методи дослідження: імуноферментний метод визначення рівней ФНП-?, рPФНП-? I, СРП, 8-ізопростану; спектрофо-тометричний метод визначення активності каталази за мето-дикою Fried R. (1975) та супероксиддісмутази в модифікації методики С. Чеварі і співавторами (1991); ехокардіографія. Теоретичні і практичні результати: використання лікарями практичних закладів охорони здоров'я України запропонова-них у роботі методів комплексної оцінки активації неспеци-фічного запалення і порушень прооксидантно-антиоксидантної рівноваги сприятиме вдосконаленню діагно-стики ХСН на ранніх стадіях її формування та оптимізації те-рапевтичного впливу. Виявлені достовірні негативні кореляційні взаємозв'язки між рівнемрРФНП-? I, ФНП-? та СРП свідчать про антагоністичне значення рРФНП-? I у процесах неспецифічного запалення в організмі та можливість використання його в якості маркера локальної активності ФНП-? . Вивчені протизапальні та антіоксидантні властивості досліджуваних режимів терапії дозволяють рекомендувати кандесартан хворим зі значним підвищенням плазматичного ФНП-? та зниженням активності СОД, а комбінацію фозіноприлу і бісопрололу при наявності високого рівня СРП і рРФНП-? I, зниженням активності Кат, та збільшенні СІ, що сприятиме досягненню «кардіопротек-тивного» ефекту при лікуванні хворих з ХСН. Новизна: уперше проведений комплексний аналіз клінічних проявів, внутрішньосерцевої гемодинаміки і змін показників прооксидантно-антиоксидантного балансу та медіаторів не-специфічного запалення в організмі хворих при формуванні ХСН різних функціональних класів зі збереженою систоліч-ною функцією серця. У досліджуваних осіб виявлена потужна позитивна залежність плазматичного рівню 8-ізопростану від функціонального класу ХСН. Встановлено достовірні взаємо-зв’язки вмісту в плазмі 8-ізопростану, ФНП-? і СРП з показ-никами внутрішньосерцевої гемодинаміки. Продемонстрова-но, що вміст у сироватці крові розчинного рецептора до ФНП-? I типу може служити маркером, що відображає лока-льну активність ФНП-?. Виявлені кореляційні зв'язки між рі-внем ФНП-?, рРФНП-? І, СРП, 8-ізопростану, каталази та су-пероксиддісмутази в залежності від важкості перебігу ХСН свідчать про існування взаємовідносин порушень прооксида-нтно-антиоксидантної рівноваги і активації неспецифічного запалення в патогенезі формування дисфункції міокарду Проведено порівняльну характеристику фармакологічних ефектів інгібіторів ангіотензинконвертуючего ферменту (фо-зіноприла), антагоністів рецепторів ангіотензину II (кандеса-ртана) та комбінації інгібітора ангіотензинконвертуючего фе-рменту і бета-адреноблокатора (фозіноприла і бісопролола), застосованих для лікування хворих на ХСН. Ступінь впровадження: результати роботи впровадженні в педагогічний процес кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Харківського державного медичного університету Міністерства охорони здоров'я України, в роботу терапевтичних відділень МКЛ №11 м. Харкова, кардіологічних відділень ДЛПЗ Центральної клінічної лікарні “Укрзалізниці”, міської поліклініки №9 м. Харкова, що підтверджено актами впровадження. Сфера використання: медицина, кардіологічні відділення.