Об'єкт дослідження: метаболічний синдром у хворих із хро-нічною ішемічною хворобою серця та порушеннями серцево-го ритму. Мета дослідження: оптимізація діагностики і лікування по-рушень серцевого ритму у хворих метаболічним синдромом. Методи дослідження: для розв’язання поставлених завдань застосовували клінічні методи обстеження хворих, а також визначали ліпідний спектр крові, рівень ендотеліна -1, цГМФ, глюкози крові, імунореактивного інсуліну, показники систе-ми ренін-ангіотензин-альдостерон, рівень електролітів, вимі-рювали артеріальний тиск за допомогою метода Короткова, записували ЕКГ, проводили тетраполярну грудну реографію, велоергометрію, добове моніторування ЕКГ, ультразвукове дослідження серця. Теоретичні і практичні результати: призначення препарату з групи статинів ловастатина хворим на МС з аритміями забезпечує розвиток не тільки гіполіпідемічної дії, але й сприяє зменшенню кількості як суправентрикулярних, так і шлуночкових екстрасистол. Повною мірою обґрунтовано необхідність призначенняраміприла хворим на МС із аритміями, що сприяє не тільки покращенню кардіогемодинамічних показників, але й зниженню кількості екстрасистол і зменшенню числа пароксизмів фібріляції пе-редсердь. Визначено особливості порушень у системі ренін-ангіотензин-альдостерон у хворих на МС із порушеннями серцевого ритму і показано значущість і необхідність прове-дення лікування інгібітором АПФ тривалої дії раміприлом. Апробовано і впроваджено в практику лікування карведілолом хворих на МС із порушеннями серцевого рит-му. Продемонстровано, що препарат покращує показники кардіогемодинаміки, знижує частоту шлуночкової екстрасистолії, не впливає негативно на ліпідний та вуглевод-ний обмін. Продемонстровано важливість і необхідність при-значення аміодарону хворим на МС при розвитку у них пароксизмальної чи персистуючої форми миготливої аритмії. Препарат сприяє відновленню і підтриманню синусового ритму, мало впливає на вуглеводний і ліпідний обмін. Новизна: у роботі вперше отримані дані про те, що у хворих на МС і аритмію (шлуночкову екстрасистолію, миготливу аритмію) спостерігається збільшення концентрації у плазмі крові ендотеліна – 1, ангіотензина ??, що є важливим доказом переважання судиннозвужувальних ефектів вазорегуляторних систем. Знайшло подальший розвиток положення про те, що лікування хворих на МС гіполіпідемічним препаратом ловас-татином супроводжується позитивними змінами в ліпідному спектрі крові, зменшенням проявів коронарної недостатності, а також зменшенням кількості суправентрикулярних і шлу-ночкових екстрасистол. Уперше показано, що лікування хво-рих на МС інгібітором АПФ раміприлом супроводжується не тільки покращенням кардіогемодинамічних показників, але й зниженням частоти пароксизмів при миготливій арит-мії, зменшенням кількості екстрасистол. Уперше показано, що лікування карведілолом хворих на МС супроводжується значною антиаритмічною і антиангінальною дією. Зменшен-ням кількості шлуночкових екстрасистол проходить на фоні зниження активності системи ренін-ангіотензин-альдостерон, збільшення рівня цГМФ і зниження ендотеліна-1. Знайшло подальший розвиток положення про те, що призначення амі-одарону хворим на пароксизмальну і персистуючу форми ми-готливої аритмії сприяє відновленню і стабілізації синусового ритму. Ступінь впровадження: результати дослідження впрова-джено в роботу лікувальних установ м. Харкова та області: ДКЛ ст. Харків, 17-й міській клінічній лікарні м. Харкова, поліклініці № 18 м. Харкова, обласної травматологічної ліка-рні м. Харкова, кардіологічне відділення міської клінічної лі-карні № 3 м. Чернівці, що підтверджено актами впроваджен-ня. Матеріали дисертаційної роботи впроваджені й викорис-товуються у педагогічному процесі на кафедрі внутрішніх та професійних хвороб Харківського національного медичного університету МОЗ України, лекціях для лікарів, лікарів-інтернів ДКЛ ст. Харків. Сфера використання: медицина, кардіологічні відділення.
