Хлибова Н. О. Літературна критика Дж.Х.Міллера: трансформація західноєвропейських теорій.

Об'єкт - науковий доробок Дж.Х.Міллера ( 1958 р. по 2001 р.). Мета - розкрити роль європейської феноменології (Женевська школа) і деконструктивізму в становленні Дж.Х.Міллера як літературного критика. Методи ґрунтуються на застосуванні декількох типів компаративного аналізу - контактного, типологічного, генетичного; на системної та описової методиках. Акцентується роль науковця у становленні й розвитку феноменологічної критики і деконструктивізму в їх американській модифікації під впливом Женевської школи "критики свідомості" і "критики свідомості" Ж.Пуле, а також деконструктивістських концепцій Ж.Дерріда і П. де Мана. У межах окресленої теми розкриті генетичні засади феноменології і деконструктивізму, комплекс притаманних їм проблем, вибудований понятійний ряд на підставі аналізу відомих робіт Дж.Міллера. Проведене дослідження показало, що роль розробок Міллера (феноменологічних і деконструктивістських) полягає в тому, що вони мають і зворотній зв'язок: започатковані на наукових традиціях Старого світу, вони, збагачені, переосмислені, трансформовані, повернулися у європейський науковий обіг. Сфера використання введеного в науковий обіг фактичного матеріалу -процес викладення теоретичних і практичних курсів.