Пономарьова Г. В. Лабораторно-біохімічні методи ранньої діагностики гострого коронарного синдрому, як характеристика запалення при коронарному атеросклерозі

Дисертація присвячена характеристиці стану запалення у хворих на гострий коронарний синдром без стійкого підйому сегмента ST на ЕКГ. Дані, отримані в результаті обстеження 284 хворих на ІХС, свідчать про мінімальний ступінь прояву запалення за даними маркерів упацієнтів зі стабільною стенокардією напруги і максимальний - у хворихгострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST на ЕКГ. Встановлено, що абсолютні величини показників маркерів запалення у пацієнтівз гострим коронарним синдромом перевищують їх рівень зі стабільною стенокардією. При ретроспективному аналізі результатів лабораторно-біохімічного обстеження пацієнтів встановлено, що у хворих на ГКС, величини показників маркерів запалення на момент госпіталізації були вірогідно вищими, порівняно з пацієнтами, які не мали ускладнень.Визначення маркерів запалення на момент госпіталізації хворих на ГКС має прогностичне значення.Встановлено,що хворі на ГКС без підйому ST, у якихзгодом виявлено вогнищеве ураження міокарду, мають вірогідно більш значний рівень в крові СРБ на момент госпіталізації,ніж у пацієнтів з нестабільною стенокардією. Тому визначення концентрації СРБ в крові хворих з ГКС може бути використано в якості додаткового діагностичного критерію гострого ІМ. Оцінка показника концентрації СРБ в крові хворих показала зменшення ступеню прояву запалення, яке було більш значним у паціентів, що отримували дальтепарин, порівняно з нефракціонованим гепарином. Зниження інтенсивності запалення супроводжувалось зменшенням частоти розвитку ускладнень в перші три місяці з моменту розвитку ГКС