Слободяник В. П. Оптимізація лікування хворих з холедохолітіазом шляхом застосування методів дистанційної та контактної літотрипсії в поєднанні з ендоскопічною папілосфінктеротомією.

Проаналізовані результати обстеження і лікування 1420 хворих на холедохолітіаз (ХЛ), розділених на 2 групи: 1-ша - 708 хворих (2002-2004 рр.) і 2-га - 712 хворих (2005-2007 рр.). На основі співвідношення діаметра конкремента (ДК) та діаметра панкреатичної частини (ДПЧ) загальної жовчної протоки (ЗЖП) були виділені три ступені складності виконання ендоскопічної санації жовчних протоків при ХЛ: перший ступінь (61,9% пацієнтів) - ДК менше ДПЧ ЗЖП; другий ступінь (19,8%) - ДК дорівнює (±1 мм) ДПЧ ЗЖП; третя ступінь (18,3%) - ДК перевищує ДПЧ ЗЖП, або конкремент знаходиться проксимальніше стриктури ЗЖП, перевищуючи її діаметр. Був розроблений поетапний діагностичний алгоритм, в результаті застосування якого визначали ступінь складності ендоскопічної санації жовчних протоків та здійснювали диференційований вибір лікувальної тактики з пріоритетом ендоскопічних транспапілярних втручань і впровадженням методів ЛТ. Застосування розробленої лікувальної тактики з диференційованим вибором методу санації жовчних протоків в залежності від визначеного ступеня складності ендоскопічної санації привело до зниження кількості невдач ендоскопічної санації з 7,91 у 1-й групі до 4,92% у 2-й групі (у 1,6 рази) (Р < 0,05), кількості ускладнень з 7,63 до 3,51% (у 2,2 рази) (Р < 0,05) і летальності з 0,85 до 0,56% (у 1,5 рази) (Р > 0,05).