Городецька О. В. Українська музика 60 х років ХХ століття в контексті цілісності епохи.

Дисертацію присвячено дослідженню української музики шістдесятих років ХХ століття у контексті цілісності епохи. Попри притаманні їй протиріччя й апокаліпсичні прогнози, ХХ століття розглядається як єдина епоха, у межах якої сформований оригінальний тип світосприйняття, який базується на засадах гуманізму, віковічних констант буття (архетипи), рефлективного сприйняття дійсності. Шістдесяті роки представлені як кульмінаційний етап у становленні цілісності епохи. У культуротворчих процесах виявлено специфіку формування цілісності епохи, визначено об'єднавчі інтенції доби. Взаємодія трьох стильових тенденцій у мистецтві цього часу - академічної, неофольклорної та авангардної - склали сутність феномену шістдесятництва як яскравого духовного сплеску національної культури. На основі аналізу відомих, маловідомих і невідомих творів української музики вперше виявлено тісні зв'язки між творчістю майстрів різних поколінь, світоглядних і стильових орієнтацій. Ці зв'язки забезпечили ідейне відродження, оптимістичний пафос, передбачення майбутніх шляхів розвитку музичного мистецтва, характерних для музики шістдесятих років ХХ століття.