Пелешенко Н. О. Комплексне лікування хворих на хронічний риносинусит в похилому віці

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0409U004986

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.19 - Оториноларингологія

23-10-2009

Спеціалізована вчена рада

Д 26.611.01

Державна установа "Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка НАМН України"

Анотація

Дисертація присвячена клініко-імунологічному обгрунтуванню терапії хворих на хронічний риносинусит в похилому віці з використанням комбінації фітопрепарату синупрет та імуномодулятора з ноотропними властивостями - тіоцетама. Матеріал, представлений в роботі, отриманий при обстеженні 110 хворих на ХКР пацієнтів похилого та молодого віку (80) та 30 осіб контрольної групи (практично здорові особи також похилого та молодого віку). Експериментальні дані отримані на 208 щурах лінії Wistar розведення віварію Інституту отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМНУ. У роботі приведені клініко-імунологічні узагальнення відносно особистостей течії та імунологічних характеристик хворих похилого віку з загостреннями хронічного риносинусита, експериментально обгрунтовано й клінічно підтверджено застосування комбінованої терапії з використанням тіоцетама та синупрета. Зокрема, встановлено, що хронічний катаральний риносинусит у літніх людей за основними клінічними ознаками (тривалість течії та ремісії, частота рецидивів) відрізняється від клінічної течії ХКР у осіб молодшого віку, перш за все, торпідністю, тривалістю загострень та "стертістю" симптомів. Імунологічна характеристика хворих на ХКР похилого віку має відміни від такої у молодих хворих: у літніх людей переважають порушення як місцевого, так і системного імунітету, у той час як у більш молодих осіб при ХР спостерігаються відхилення переважно у місцевому імунітеті. Однією з причин більш вираженої імунної недостатності в похилому віці є наявність хронічних захворювань, які відмічались у 90% обстеженого контингенту. Включення тіоцетама та синупрета до комплексної терапії хворих на хронічний риніт у похилому віці приводило до високого терапевтичного ефекту, який проявлявся в зниженні числа рецидивів захворювання, поліпшенні клінічної течії супутніх хвороб, підвищенні якості життя, зниженні захворюваності ГРЗ на протязі року.

Файли

Схожі дисертації