Гафарова Р. І. Суфіксальні універби російської мови: семантика, дериваційні відношення

Об’єкт – суфіксальні універби російської мови та їх похідні; мета – дослідити структурно-семантичні та дериваційні особливості суфіксальних універбів російської мови; методи –метод лінгвістичного моделювання з використанням пошукових систем Інтернету, описовий та індуктивний, побудовані на спостереженні, аналізі, класифікації окремих мовних фактів із метою їх подальшого синтезу й узагальнення; при обробці зібраного матеріалу використано морфемно-словотвірний і трансформаційний аналіз, компонентний і контекстологічний аналіз, елементи статистичного аналізу; новизна - уперше суфіксальні універби досліджено в межах комплексних одиниць словотвору; уперше у дериватології виділено й описано складені універби як експлікатори словосполучень, обґрунтовано існування різних типів похідних, що містять у семантичній структурі предикатні й непредикатні актанти, здійснено структурування тематичних груп похідних; результати – визначено місце суфіксальних універбів у словотвірному гнізді, виділено типові й конкретні словотвірні ланцюжки з погляду частиномовних моделей та їх будови, виявлено специфіка словотвірних парадигм і словотвірних рядів суфіксальних універбів; галузь – граматика, дериватологія, лексикографія.