Стець О. В. Зменшення ушкодження тканини нирки шляхом вибору безпечних термінів повторної ударно-хвильової літотрипсії у хворих на сечокам'яну хворобу

Дисертація присвячена актуальній проблемі клінічної урології - покращенню результатів лікування методом дистанційної літотрипсії хворих на сечокам'яну хворобу шляхом зменшення ступеня пошкодження нирки та кількості ускладнень після неодноразових сеансів літотрипсії каменів нирок, визначивши мінімально необхідний проміжок між сеансами, що потребується для відновлення тканини нирки.У дисертації доведено, що інтервал між сеансами дистанційної літотрипсії в 7 діб призводить до більш вираженого пошкодження нирки після повторної літотрипсії, ніж інтервал в 14 та більше діб. Результати проведеного дослідження свідчать, що найбільш оптимальним проміжком часу між повторними сеансами літотрипсії каменів нирок є 14 діб. Інтервал часу від першого сеансу до відновлення ниркової тканини після повторного сеансу, виконаного на 7 добу, склав той же період (28 діб), що і після повторної літотрипсії, яка була виконана на 14 добу. Подовження інтервалу між сеансами більше 14 діб, збільшує час дії патологічних факторів, обумовлених наявністю конкременту, на тканину нирки.