Павлина К. В. Особливості епідемічного процесу краснушної інфекції в умовах проведення вакцинопрофілактики

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0409U005779

Облікова картка дисертації

0409U005779.pdf

Здобувач

Спеціальність

  • 14.02.02 - Епідеміологія

15-12-2009

Спеціалізована вчена рада

26.614.02

Анотація

Встановлено, що за роки періоду запровадження специфічної профілактики (2000-2008 рр.) поступово знизився рівень захворюваності в усіх вікових групах населення, відбулося згладжування циклічності, зменшилася чисельність випадків краснухи, пов'язаних з дією сезонних факторів та змінився віковий розподіл у структурі захворюваності. У сучасних умовах виникають нові вікові групи ризику - діти 7-14 років та підлітки і дорослі. Для удосконалення існуючої системи моніторингу вакцинопрофілактики краснухи запропоновано ввести окремий облік захворюваності серед дітей до 1 року та у віці 1-2 роки. Вивчення стану протикраснушного імунітету у дітей з різними термінами після щеплення (1-5 років) виявило високий рівень напруженості протикраснушного імунітету, що свідчить про імунологічну ефективність проведення вакцинопрофілактики.

Читати повністю

Файли

Diser.doc

aref.doc

Схожі дисертації

0521U101022

Люльчук Марія Геннадіївна

Моніторинг резистентності ВІЛ до АРВ-препаратів в системі епіднагляду за ВІЛ-інфекцією в Україні

0421U100673

Попов Олександр Олександрович

Оптимізація дезінфектологічних технологій профілактики інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги, в опіковому відділенні

0521U100086

Козішкурт Олена Володимирівна

Епідемічний процес інфекційних хвороб з фекально-оральним механізмом передачі у регіоні Північно-західного Причорномор’я та шляхи оптимізації епідеміологічного нагляду

0421U100186

Мельник Ольга Анатоліївна

Епідемічний процес лептоспірозу та удосконалення епідеміологічного нагляду на сучасному етапі (на прикладі Одеської області).

0520U100478

Малиш Ніна Григорівна

Еволюція епідемічного процесу гострих кишкових інфекцій бактеріальної етіології, фактори ризику, удосконалення епідеміологічного нагляду