Солодовник О. В. Екстраплевральна торакопластика поширеного туберкульозу легень в умовах епідемії туберкульозу.

Дисертація присвячена вивченню можливостей оптимізації лікування сучасного туберкульозу легень, який у більшості випадків характеризується поширеністю процесу, первинною резистентністю МБТ до антибактеріальних препаратів у 28-33% уперше виявлених хворих, розвитком вторинної стійкості у 65-77% хворих через 5-6 місяців лікування, у тому числі розвитком мультирезистентності, що у значному відсотку випадків є протипоказанням до резекційних методів хірургічного лікування. Окрім цього, у значному відсотку випадків протипоказанням до таких методів лікування буває функціональна недостатність легеневої та серцево-судинної систем хворого. У процесі дослідження доведена можливість застосування у хворих на поширений туберкульоз екстраплевральної торакопластики у її стандартному (класичному) варіанті. З метою індивідуалізації оперативного втручання , що оптимізує результати лікування, дисертант разом з керівником запропонував і впровадив у медичну практику дві модифікації екстраплевральної торакопластики. Для підсилення ефективності втручання та запобігання деяких ускладнень хірургічний колапс доповнювався додатковим колапсом шляхом пневмоперитонеуму.