Любенко Д. Л. Прогнозування, профілактика та лікування гострого післяопераційного панкреатиту після рентгенендоскопічних втручань.

Дисертаційна робота присвячена розробці прогностичного алгоритму розвитку та удосконаленню існуючих схем профілактики та лікування гострого післяопераційного панкреатиту (ГПП) після рентгенендоскопічних втручань (РЕВ). На 50 щурах з використанням каналікулярно-гіпертензійної моделі гострого панкреатиту доведено, що профілактичне введення комбінації блокатора Н2-гістамінових рецепторів фамотидину та синтетичного аналогу соматостатину октреотиду в 2 рази збільшує тривалість життя щурів. Морфологічні дослідження підшлункової залози у щурів підтвердили ефективність застосування комбінації фамотидину та октреотиду у профілактиці розвитку панкреатиту. Клінічними дослідженнями на 636 хворих показано, що лабораторні показники в передопераційному періоді не можуть слугувати прогностичними маркерами ризику гострого післяопераційного панкреатиту після рентгенендоскопічних втручань. Методом покрокового дискримінантного аналізу виділено основні фактори ризику розвитку гострого післяопераційного панкреатиту після рентгенендоскопічних втручань: молодий вік (21-35 років) у хворих жіночої статі; багаторазові спроби катетеризації великого дуоденального сосочка; механічна літотрипсія та літоекстракція, яка супроводжується багаторазовою ревізією; cупутня патологія - гіпертонічна хвороба III; гострий панкреатит в анамнезі. За допомогою методу канонічного аналізу оцінені фактори ризику ГПП та отримано коефіцієнти для побудови канонічної функції у вигляді рівняння лінійних дискримінантних функцій, що дозволяє проаналізувати кожного пацієнта та виділити групу ризику. Чутливість розробленого прогностичного алгоритму розвитку гострого післяопераційного панкреатиту після рентгенендоскопічних втручань складає 85,3%. Вдосконаленням профілактично-лікувальних заходів є використання наряду з комплексним традиційним лікуванням комбінації препаратів Н2-блокаторів та агоністу соматостатинових рецепторів. Застосування розробленого методу прогнозування та запропонованого комплексу профілактично-лікувальних заходів знизило частоту ГПП у хворих після РЕВ вдвічі, а післяопераційну летальність - на 28%.