Юрженко А. В. Біохімічні зміни в тканинах пародонта та ротовій рідині за умов генералізованого пародонтиту та лікування антиоксидантними препаратами.

В дисертаційній работі представлені результати дослідження біохімічних та ультраструктурних змін в пародонті білих щурів за умов експериментального пародонтиту та в ротовій рідині осіб молодого віку (18-29 років) з генералізованим пародонтитом. Встановлено, що в пародонті тварин при експериментальному пародонтиті розвиваються ультраструктурні морфологічні пошкодження в мітохондріях сполучної тканини, відмічається гіпоксія сполучної тканини, що підтверджує наявність запально-дистрофічного процесу в пародонті щурів. Показано, що експериментальний пародонтит у щурів супроводжується розвитком біохімічного синдрому ліпопероксидації: накопиченням цитотоксичних продуктов ПОЛ, зниженням активності антиоксидантної системи, зміною співвідношення насичених та ненасичених жирних кислот ліпідів пародонта. Показано, що аплікації імобілізованих на силіксі препаратів, фламікару або кораргіну, послаблюють вираженість процесів ліпопероксидації в пародонті щурів при експериментальному пародонтиті і підвищують ємкість системи антиоксидантного захисту. В дисертаційній работі представлені результати досліджень біохімічних змін у ротовій рідині пацієнтів за умов ГП початкового та I - II ступенів важкості захворювання. Показано, що в ротовій рідині розвиваються ознаки оксидативного стресу: підвищення накопичення дієнових кон'югатів, МДА, пулу стабільних метаболітів оксида азоту на тлі зниження захисної функції антиоксидантної системи. При цьому змінюється жирнокислотний спектр ліпідів ротової рідини за рахунок пероксидної модифікації біомембран пародонта, що у пацієнтів з ГП початкового ступеня проявляється ростом ненасиченості ліпідного комплексу при збільшенні долі арахідонової та эйкозопентаєнової кислот, а у пацієнтів з ГП I - II ступенів відбувається підвищення насиченості ліпідів ротової рідини і загальне зменшення долі ПНЖК. Встановлено, що вираженість біохімічних показників оксидативного стресу зростає з підвищенням ступеня захворювання, з посиленням запально-дистрофічного процесу в пародонті.