Гах А. Г. Внутрішня структура ядер 2Н, 3H, 3Hе і 4Hе та їхня дифракційна взаємодія з важкими ядрами

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0410U003602

Здобувач

Спеціальність

  • 01.04.16 - Фізика ядра, елементарних частинок і високих енергій

26-05-2010

Спеціалізована вчена рада

Д64.051.12

Анотація

Об'єкт: внутрішня структура ядер 2Н, 3H, 3Hе та 4Hе і процеси їхньої дифракційної взаємодії з ядрами в області енергій 40-75 МеВ/нуклон. Мета: розробка нових фізичних підходів до побудови реалістичних хвильових функцій найлегших ядер і аналіз впливу внутрішньої структури цих ядер на величини диференціальних та інтегральних перерізів різних дифракційних процесів їхньої взаємодії з важкими ядрами в області енергій 40-75 МеВ/нуклон. Методи: теоретичні розрахунки електромагнітних формфакторів легких ядер проведено за допомогою відомих формул, що пов'язують квадрат хвильової функції основного стану (густину розподілу заряду) ядра з його формфактором. Параметри хвильових функцій визначені шляхом порівняння розрахованих і виміряних електромагнітних формфакторів за допомогою генетичного алгоритму. Аналіз дифракційної взаємодії ядер з ядрами з урахуванням внутрішньої структури частинок, що налітають, проведено з застосуванням дифракційного наближення з параметризацією Еріксона для нуклон-ядерної профільної функції. Результати: Уперше безпосередньо на основі експериментальних даних для зарядового і квадрупольного формфакторів, а також енергії зв'язку, середньоквадратичного радіуса і квадрупольного моменту дейтрона побудована реалістична хвильова функція його основного стану. Уперше безпосередньо на основі експериментальних даних для зарядових формфакторів, енергій зв'язку та середньоквадратичних радіусів побудовані реалістичні хвильові функції основного стану тринуклонних ядер. Уперше доведено, що врахування внутрішньої структури легких ядер за допомогою використання реалістичних хвильових функцій при аналізі експериментально виміряних диференціальних перерізів пружного розсіяння цих ядер важкими ядрами в рамках дифракційної моделі важливе для коректного визначення параметрів ядер-мішеней. Галузь застосування: ядерні фізичні дослідження

Файли

Схожі дисертації