Строкіна С. П. Південь у прозі О. І. Купріна: міфопоетична організація художнього простору

У дисертації виявлено системний характер і особливості формування міфологізованої просторової картини світу у прозі О. Купріна. Досліджено специфіку купрінівського художнього "міфу про південь". Виявлено його основну ціннісну опозицію ("справжнє/несправжнє"), відповідно до якої простір півдня зображується як амбівалентний ("південь благословенний" і "південь профанний"). Простежено мотиви творів, які реалізують цю амбівалентність (мотиви спокуси і незворотності минулого), а також провідний сюжет "південних" творів О. Купріна (випробування героїв на справжність їхніх почуттів). Проаналізовано основні просторові образи-міфологеми "південного міфу" письменника ("південне місто", "дача", "пароплав", "море", "біла акація") і риси міфопоетики у створенні антропологічного типу "південця" у прозі О. Купріна. У цілому прийоми міфопоетики, використані при формуванні просторової картини світу у прозі О. Купріна і в його авторському міфі про південь, осмислені як прояв неореалізму, відмінною рисою якого є синтез реалістичних і модерністських начал у рамках єдиної художньої системи.