Гречаник О. І. Комплексна ультразвукова діагностика змін щитоподібної залози у хворих на гострий пієлонефрит

На підставі обстеження репрезентативних груп хворих на гострий пієлонефрит та хворих з іншою соматичною патологією на тлі незміненої функціональної активності ЩЗ, які перенесли бактеріальні, вірусні та протозойні інфекції, що підтверджено діагностично-значущими рівнями IgG в сироватці крові, встановлено поширеність ехосеміотики змін щитоподібної залози, характер та виразність яких залежить від таксономічної належності збудників. Показано, що гострий пієлонефрит найчастіше викликають бактерії та/або молікути (M. hominis 47,0%; Ureaplasma spp. 63,0%). Встановлено, що джерелом інфікування є статеві органи. Визначено вплив молікутів (M. hominis, Ureaplasma spp.) за наявності до них IgG у діагностично-значущих титрах на прояв еходопплерометричних змін щитоподібної залози та сечостатевих органів у хворих на гострий пієлонефрит. Встановлено формування аутоімунної агресії ЩЗ, про що свідчить підвищення рівнів АТПО, АТТГ у 38,0% хворих на гострий пієлонефрит, які перенесли інфекційні та інфекційно-запальні захворювання різної локалізації, що обумовлені вірусами, бактеріями, простішими. В діагностиці дифузних змін ЩЗ у серопозитивних хворих чутливість КУЗД склала 94%; специфічність - 60%; точність - 90%; в діагностиці дифузних змін у серонегативних хворих - відповідно 93%; 67%; 89%. Запропонована комплексна ультразвукова діагностика для одночасного обстеження вісцеральних уражень: нирок, сечового міхура, внутрішніх статевих органів, щитоподібної залози й обгрунтовано спосіб прогнозування розвитку поєднаних патологічних станів.