Микитенко Г. М. Диференційований підхід до призначення небіологічних базисних препаратів хворим з різною тривалістю ревматоїдного артриту

Дисертаційна робота вивчає ефективність та переносимість застосування метотрексату (МТ), лефлуноміду (ЛФ), сульфасалазину (СС) та комбінованої базисної терапії (КБТ) у хворих на ревматоїдний артрит (РА), насамперед дуже ранній (з тривалістю захворювання <= 3 місяців). Вивчено взаємозв'язок наявності, рівня антитіл до циклічного цитрулінованого пептиду (анти-ЦЦП) з одного боку та клініко-лабораторними характеристиками РА, відповіддю на лікування з іншого. Наявність та титр анти-ЦЦП асоціюються з вищою активністю захворювання та гіршою відповіддю на лікування. СС можна застосовувати як ефективний БП при I ст.акт. незалежно від інших характеристик РА; при II-III ст.акт. призначення препарату є доцільним тільки при відсутності у крові хворих РФ, анти-ЦЦП, відсутності системних проявів і ерозій на рентгенограмах кистей та стоп незалежно від тривалості РА. ЛФ - препарат вибору при ранньому (<= 24 міс.) та пізньому (> 24 міс.) РА за наявності в крові хворих анти-ЦЦП, включаючи пацієнтів з підвищеним рівнем СРБ. МТ може призначатися всім категоріям хворих, за винятком осіб з раннім та пізнім РА за наявності анти-ЦЦП. КБТ слід призначати при дуже ранньому РА - за наявності анти-ЦЦП і одночасно підвищеного рівня СРБ; при ранньому РА - за наявності анти-ЦЦП незалежно від рівня СРБ; при пізньому РА - у всіх хворих, за винятком тих, що не мають ерозій на рентгенограмах кистей і стоп.