Загородна П. С. Лептинемія, ендотеліальна дисфункція та ліпідний обмін у жінок на дисметаболічну кардіоміопатію з надлишковою масою тіла та ожирінням.

Дисертацію присвячено удосконаленню діагностики та підвищення ефективності лікування на підставі вивчення клініко-патогенетичного значення ендотеліальної дисфункції, лептинемії та змін ліпідного спектру крові у хворих на дисметаболічну кардіоміопатію (ДМКМП) з надмірною масою тіла та ожирінням. Встановлено, що жінки на ДМКМП з надмірною масою тіла та ожирінням які знаходяться у стані перименопаузи мають велику кількість скарг, не пов'язаних з значними соматичними змінами. Виявлено значний відсоток порушення толерантності до глюкози, при нормальних показниках глюкози натще, що свідчить про необхідність додаткового обстеження цього показника у цій категорії пацієнтів. Органічних змін серцево - судинної системи, на даному етапі, не виявлено, але ендотелій залежна- та ендотелій незалежна вазоділятація знаходяться на межі норми і патології. У даних жінок статистично достовірно збільшується вміст лептину у сироватці крові, який має пряму кореляційну залежність з індексом маси тіла та вмістом ліпідів у сироватці крові. Застосування замісної гормональної терапії та фітоестрогенів у хворих на ДМКМП з надмірною масою тіла та ожирінням призводить до покращення якості життя, зменшенню вмісту лептину у плазмі крові, та покращенню показників вуглеводного обміну. Запропонована терапія не мала негативного впливу на функцію серцево - судинної системи та ліпідного обміну. Відсутність лікування призвело до підвищення рівня артеріального тиску, негативним змінам в показниках тригліцеридів та ліпопротеїдів високої щільності, та також збільшення вмісту лептину в плазмі крові.