Бабій О. М. Мініінвазивна холецистолітотомія в лікуванні поодинокого холецистолітіазу

Дисертація присвячена покращенню результатів хірургічного лікування хворих з неускладненим перебігом поодинокого холецистолітіазу (ПХЛ) шляхом розробки та впровадження способів органозберігаючих мініінвазивних оперативних втручань та профілактики рецидиву каменеутворення. Вперше проведено комплексне дослідження деяких патогенетичних ланок розвитку ПХЛ в залежності від моторно-евакуаторної функції жовчного міхура, стану жовчоутворення та рівня холецистокініну сироватки крові (ХЦК). Визначено, що у хворих з неускладненим перебігом ПХЛ однією з причин каменеутворення є підвищена літогенність жовчі та гіпотонія жовчного міхура внаслідок недостатнього рівня ХЦК. Патогенетично обґрунтовані диференційовані підходи до хірургічного лікування жовчнокам'яної хвороби (ЖКХ), зокрема при неускладненому перебігу ПХЛ. Розроблено та обгрунтовано нові способи мініінвазивної холецистолітотомії при ПХЛ у поєднанні з післяопераційною корекцією окремих ланок патогенезу ЖКХ, застосування яких значно покращує якість життя хворих після операції. Доведено, що деякі функціональні порушення органів травлення після холецистектомії пов'язані з зміною вмісту ХЦК, базальний рівень якого після видалення жовчного міхура достовірно підвищується в 1,7 рази (Р<0,01), стимульований - в 2,0 рази (Р<0,01), в той час як після холецистолітотомії рівень ХЦК вірогідно не змінюється. Впровадження розроблених діагностичних критеріїв відбору хворих і вдосконалених методів хірургічного лікування дозволили уникнути інтраопераційних ускладнень, знизити кількість ранніх післяопераційних ускладнень з 4,6% до 2,5%, уникнути післяопераційної летальності та розвитку функціональних порушень органів травлення, що виникали в 22,8% випадків після видалення жовчного міхура.