Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної проблеми сучасної клінічної хірургії - поліпшенню результатів хірургічного лікування хворих на ГНК за допомогою розробленого способу системної антибіотикотерапії. Спрямованої на зниження кількості післяопераційних ГСУ. В експерименті на 40 білих щурах з моделлю ГНК були вивчені в динаміці гістоморфологічні зміни стінки кишки вище місця перешкоди у тварин контрольної (без антибіотикотерапії) та 4 основних груп (по 8 тварин в кожній), яким проведена антибіотикотерапія ампіциліном (група А), гентаміцином (група Г), офрамаксом (група О) та цифраном (група Ц). При гістологічному дослідженні динаміка змін, які трапляються в стінці тонкої кишки тварин з експериментальною моделлю ГНК, встановлено, що вище місця перешкоди в неї спостерігаються ознаки прогресуючого гнійного запалення, які починаються з боку4 слизової оболонки. При системному введенні антибіотиків тваринам основних груп в стінці кишки спостерігаються зміни, які свідчать про гальмування в ній гнійно-деструктивних процесів у тварин, які отримували цифран та офрамакс. У тварин, які отримували ампіцилін та гентаміцин, як і у тварин контрольної групи, в ці ж терміни виявлені осередки перфорації стінки кишки з розвитком перитоніту.Мікробіологічна картина по мірі розвитку ГНК проявляється у вигляді прогресуючого зниження титру біфідо- та лактобактерій з ростом патогенних штамів стафілококу та кишкової палички, появою пептококів та клостридій. Через 48 годин з моменту моделуювання ГНК в стінці кишки на фоні використання ампіциліну та гентаміцину кількість токсономічних груп знизилась з 5 до 3, а при застосуванні цифрану та офрамаксу- до 2, в той час як з біоптатів стінки кишки у тварин контрольної групи виділено 5 токсономічних груп мікроорганізмів. Доведено експериментально - за клінічними, морфологічними та бактеріологічними критеріями - переваги цифрану та офрамакса в лікуванні ГНК, які, крім широти антимікробного спектра дії, визначаються їх здібністю до накопиченню в стінці запальної кишки та "утриманню" в неї в МПК, у порівнянні з ампіциліном та гентаміцином. Результати проведеного експерименту дозволили науково обґрунтувати для клінічного застосування програму профілактики ГСУ у хворих на ГНК, яка включає діагностику ГНК методом УЗД та передбачає проведення антибіотикотерапії препаратами фторхінолонового або цефалоспоринового ряду в лікувальних дозах, відразу після встановлення діагнозу. Застосування розробленого комплексу заходів у 85 пацієнтів основної групи, оперованих з приводу ГНК (контрольна група - 81 пацієнт) забезпечило зниження загальної кількості ГСУ з 33,3% до 19,1%, а післяопераційної летальності - з 9,8% до 4,7%.
