Шостак М. В. Комплексна опіатно-електроімпульсна терапія хворих на гі-перактивний сечовий міхур.

Дисертація присвячена вивченню доцільності, ефективності та безпеки викори-стання агоністу периферичних опіоїдних рецепторів даларгіну як у монотерапії, так й у комбінації з авторською методикою електроімпульсної терапії тазового дна у хворих на гіперактивний сечовий міхур (ГСМ). На підставі вивчення динаміки об'єктивних та суб'єктивних показників протягом 12 тижнів лікування даларгіном виявлено достовірну редукцію рефлекторної збудливості, нестриманих скорочень детрузору і чутливості сечового міхура, зростання комплаєнтності, нормалізацію підвищеного детрузорного тиску, відновлення функціональної і цистометричної єм-ності сечового міхура, усування основних клінічних симптомів, копінг-поведінки, нормалізацію ритму, ефективності сечовипускань та поліпшенню якості життя хво-рих. Показано взаємне потенціювання патогенетичних ефектів поєднаного викорис-тання аналогу лейцин-енкефаліну даларгіну та авторської методики електроімпуль-сної терапії тазового дна внаслідок сумації їх дії з рівним вектором - антиноцицеп-тивної, антиспастичної, вазомоторної та нейротропної, що сприяє ефективному зниженню патологічної чутливості, підвищеної збудливості, усуненню уродинаміч-них та клінічних симптомів захворювання. Показано причинно-наслідкові взаємо-відносини ефективності аналогу лейцин-енкефаліну даларгіну і комплексної опіат-но-електроімпульсної терапії від ступеню клінічних проявів симптомокомплексу ГСМ та статі хворих, на їх основі опрацьований принциповий диференційований клінічний алгоритм щодо діагностики і лікування хворих на ГСМ.