Щєрбінін О. О. Діагностичні критерії для вибору хірургічної тактики у дітей молодшого віку з мегауретером

Об'єкт - мегауретер у дітей віком до трьох років; мета - поліпшити результати лікування дітей молодшого віку з мегауретером шляхом розроблення нових критеріїв діагностики й диференційованого вибору лікувальної тактики; методи - клінічні, клініко-лабораторні, імуногістохімічні, інструментальні, морфологічні, статистичні; новизна - Вперше встановлено залежність показників ренальної гемодинаміки та сечовідно-міхурового викиду при допплерографії та імуногістохімічних порушень від функціональної або органічної природи мегауретера. Вперше вивчено й оцінено дисбаланс інтерлейкінів, тканинних факторів росту, оцінено їх роль у імунопатогенезі й імунопатології цього захворювання. Виявлено, що для хворих із мегауретером характерним є підвищення рівнів TGF 1? і sICAM-1 та зниження EGF. Показники динаміки екскреції цитокінів у сечі є об'єктивними критеріями діагностики функціональних або органічних причин розвитку мегауретера та мають прогностичну значущість. Встановлено, що в диференційній діагностиці функціональних порушень міхурово-сечовідного сегмента скринінговим методом є вивчення динаміки рівнів TGF 1?, EGF і sICAM-1, сонографія, оцінка сечовідно-міхурових викидів і показників ренальної гемодинаміки.; результати - На підставі одержаних даних для практичної охорони здоров'я запропоновано оптимальні діагностичні алгоритми й адекватні методи комплексного хірургічного лікування, визначені критерії діагностики природи мегауретеру у дітей раннього віку, які дозволяють розробити диференційовану тактику лікування і отримати добрі і задовільні результати у хворих з функціональним мегауретером в 91,4%, з органічним мегауретером - в 93,7% випадків; впроваджено - у лікувальну практику, у навчальний процес; галузь - медицина.