Шаталюк С. С. Вплив метаболічного синдрому на перебіг доброякісної гіперплазії передміхурової залози

Дисертація присвячена вивченню впливу метаболічного синдрому (МС) на перебіг доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ). В основу роботи покладені результати ретроспективного аналізу 429 історій хвороб чоловіків із ДГПЗ, а також клінічне обстеження 163 пацієнтів віком (65,6±7,7) року та динамічне спостереження протягом року за 65 хворими на ДГПЗ. За ретроспективними даними, його частота сягала 37,1 %. За даними клінічного обстеження - 51,0 %. Частота МС мала вікові коливання і була найбільшою (65,6 %) серед пацієнтів старечого віку, у зрілому віці (45-59 років) вона становила - 47,8 %, у похилому (60-74 роки) - 57,1 %.Проведена оцінка симптомів ДГПЗ у хворих із МС виявила посилен-ня іритативної симптоматики, погіршення уродинаміки, збільшення розмірів гіперплазії порівняно з хворими, які не мали МС. Концентрація загального тестостерону була нижчою у хворих із МС у середньому на 31,9 %, а якість життя відрізнялася погіршенням за всіма видами функціонування.Виявлено, що ДГПЗ у хворих із МС має морфологічні особливості: більш виражені ознаки атеросклерозу, хронічного неспецифічного запалення, дистрофічні зміни строми.Проведене динамічне спостереження довело прискорені темпи прогресування пізнього гіпогонадизму, збільшення ДГПЗ, погіршення уродина-міки та якості життя у хворих із МС. Стандартне консервативне лікування хворих на ДГПЗ, ускладнену МС, у комплексі з курсовою енерготропною й антиоксидантною терапією протягом року покращувало середню швидкість потоку сечі (на 11,8 %), сповільнювало зниження рівня загального тестостерону крові (на 17,6 %), знижувало концентрацію сечової кислоти у хворих із метаболічним синдромом на 11,0 %