Безродний В. Б. Вплив антигіпертензивних препаратів різних класів на функціональний стан нирок у хворих на гіпертонічну хворобу з гіпертензивною нефропатією.

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню лікування хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) з гіпертензивною нефропатією шляхом визначення факторів, які негативно впливають на функцію нирок. Встановлено, що у хворих на гіпертонічну хворобу з гіпертензивною нефропатією ступінь гіпертензивного ураження нирок залежить від виразності інсулінорезистентності, дисліпідемії, активації неспецифічного системного запалення та наявності несприятливих показників добового моніторування АТ (висока варіабельність систолічного АТ, порушення добового ритму за типом "non-dipper", високі абсолютні значеннями систолічного та діастолічного АТ). Показано, що антигіпертензивна терапія лозартаном, лерканідипіном та периндоприлом супроводжується нефропротекторним ефектом __ достовірним збільшенням швидкості клубочкової фільтрації та зменшенням мікроальбумінурії. Нефропротекторна дія препаратів більш виражена у хворих з добовим профілем "non-dipper", ніж у пацієнтів з добовим профілем "dipper". Лозартан та периндоприл зменшують активність неспецифічного системного запалення у хворих на ГХ з гіпертензивною нефропатією, а на тлі терапії лерканідипіном зафіксована тенденція до його зменшення. Антигіпертензивна терапія лозартаном, лерканідипіном та периндоприлом сприяє підвищенню чутливості тканин до інсуліну у хворих на ГХ з гіпертензивним ураженням нирок.