Картик П. Д. Процеси аутоімунізації при прееклампсії й еклампсії вагітних та їх клінічне значення.

Робота присвячена вивченню процесів аутоімунізації при прееклампсії й еклампсії вагітних та їх клінічного значенн. Проведенні дослідження 120 вагітних з прееклампсією показали, що рівень нейроспецифічної енолази, який становить 5 нг/мл у крові вагітних жінок, може сприйматися як діагностичний критерій розвитку пізнього гестозу. Нами було встановлено, що рівень нейроспецифічної енолази в кілька разів збільшується залежно від ступеня вираженості прееклампсії. Зміст прозапальних інтерлейкінів (інтерлейкіну-1, інтерлейкіну-2, фактору некрозу пухлини) у крові вагітних із прееклампсією вірогідно підвищувався, а протизапальних (інтерлейкіну-10) зменшувався залежно від тяжкості гестозу. Нами відзначалося також підвищення CD4+ (Т-хелперів/індукторів) і CD16+ (натуральних кілерів), а також зниження рівня CD8+ (Т-супресорів) у вагітних із прееклампсією. Доплерометричні показники периферичного судинного опору в матковій артерії, спіралеподібних артеріях і артерії пуповини вірогідно збільшувалися у вагітних з ознаками прееклампсії при порівнянні їх із показниками в жінок з фізіологічним перебігом вагітності, а в середньомозговій артерії знижувалися у вагітних із прееклампсією легкого ступеня, але потім вірогідно збільшувалися з посиленням важкості прееклампсії. Нами був виявлений сильний кореляційний зв'язок між змінами даних показників і рівнем нейроспецифічної енолази в крові цих жінок, що дозволило із цього вишикувати нову ланку патогенезу розвитку пізнього гестозу.