Сергійчук С. І. Управління продуктивністю праці в машинобудуванні

Об'єктом дослідження є процес управління продуктивністю праці в машинобудуванні. Метою дослідження є розвиток теоретико-методологічних основ дослідження продуктивності праці і розробка науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму управління продуктивністю праці в машинобудуванні. Методи дослідження: діалектичний метод пізнання; історико-логічний; системно-структурний аналіз економічних процесів та явищ; аналіз та синтез; методи кількісного та якісного порівняння; методи економіко-математичного моделювання та прогнозування; статистичний та графічний методи. Теоретичні результати: полягають у поглибленні існуючих теоретико-методологічних основ дослідження продуктивності праці та розробці науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення управління продуктивністю праці на державному, галузевому та мікрорівні. Практичні результати: полягають у розробці науково-практичного інструментарію управління продуктивністю праці на різних рівнях управління. Наукова новизна: вперше: розроблено структурну схему модернізації національної економіки з метою забезпечення її конкурентоспроможності; удосконалено: класифікацію чинників зростання продуктивності праці; науково-методичний інструментарій оцінки рівня продуктивності праці; отримали подальшого розвитку: організаційно-економічні засади удосконалення управління продуктивністю праці; теоретичні засади дослідження управління продуктивності праці. Ступінь упровадження: результати дослідження впроваджено в практичну діяльність Миколаївської обласної організації профспілок працівників суднобудування України, Союзу промисловців та підприємців Миколаївської області, ВАТ "Миколаївський завод мастильного й фільтруючого обладнання", АТВТ "Первомайськдизельмаш", ДП "Миколаївське авіаремонтне підприємство", а також використано у навчальному процесі Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова. Сфера використання: міжгалузева.