Олейник В. В. Особливості ранового процесу та хірургічної тактики при комбінованих термомеханічних ураженнях кінцівок (експериментально-клінічне дослідження)

Об'єкт - рановий процес при комбінованих термомеханічних ураженнях кінцівок; мета - поліпшити результати лікування потерпілих з термомеханічними ураженнями кінцівок за рахунок розробки принципів хірургічного лікування даної патології , заснованої на застосуванні ранніх одночасних хірургічних втручань із приводу обох складових травми з використанням сучасних хірургічних технологій; методи - експериментальні, клінічні, морфологічні, цитологічні, інструментальні, статистичні; новизна - доведена взаємообтяжуюча дія двох агентів, що ушкоджують, - термічного й механічного - з ідентичною локалізацією при термомеханічних ушкодженнях кінцівок, яка проявляється в більш вираженій ніж при ізольованих опікає ендогенній інтоксикації, більш значному підвищенні внутрішньофасціального тиску ф більш виражених порушеннях процесів гемомікроциркуляції, що призводять до уповільнення процесів загоєння як опікової, так і кісткової ран; виявлені відмінності перебігу ранового процесу при термомеханічних ушкодженнях кінцівок від перебігу ранового процесу при ізольованих опіках, які проявляються в пролонгації фази запалення, уповільненні процесів клітинної проліферації й більш пізньому завершенні фази регенерації; запропонована класифікація термомеханічних ушкоджень кінцівок, що враховує глибину опіку, вид перелому кісток і дозволяє оцінити тяжкість ушкодження; обґрунтована ефективність виконання фаціальної нефректомії з використанням методу ультразвукової кавітації і лазерної допплерівської флоуметрії як способу оцінки повноцінності висічення нежиттєздатних тканин; результати - використання розроблених принципів хірургічного лікування термомеханічних уражень дозволяє створити умови для оптимізації перебігу ранового процесу, досягти задовільних результатів у 95,5% потерпілих, зменшити кількість ускладнень, пов'язаних із вторинним некрозом тканин в опіковій рані, у 3,1 разів, лізисом вільних аутодермотрансплантатів - у 4,1 разів й розвитком гнійно-некротичних процесів кістково-суглобових структур - у 4,6 разів;впроваджено - в лікувальну практику, у навчальний процес; галузь - медицина.