Хоменко З. В. Вплив малоінтенсивного іонізуючого випромінювання на паренхіматозні органи собак.

На основі комплексних досліджень (радіологічні, анатомічні, гістологічні, електронномікроскопічні, морфометричні, статистичні) з'ясовано структурну організацію міокарда, легенів, печінки, нирок клінічно здорових собак, вирощених на умовно чистій та забрудненій радіонуклідами територіях. За результатами радіологічних досліджень встановлено, що найбільший вміст цезію у дослідних тварин виявляється у легенях та серці, найменший - у печінці та нирках; найбільше стронцію - у серці, легенях, менше у печінці та нирках. На основі морфологічних досліджень з'ясовано, що низькі рівні радіації викликають в організмі собак зміни на мікроскопічному та ультрамікроскопічному рівнях, які виражаються розпушенням волокон міокарда та пікнозом ядер кардіоміоцитів, потовщенням альвеолярних перегородок, строми легенів, дистрофічними процесами в печінці, що проявляються жировою та гідропічною дистрофіями, атрофією ниркових клубочків, розширенням та звуженням ниркових канальців, крововиливами в кіркову речовину нирок. Ці дані свідчать про розвиток компенсаторно-пристосувальних реакцій в організмі тварин на кумулятивну дію радіонуклідів. Отримані результати на субклітинному, клітинному, тканинному та органному рівнях доповнюють сучасні уявлення про морфологічні зміни організму тварин на дію радіоактивного випромінювання, ступінь вираження яких залежить від терміну їх перебування на забрудненій радіонуклідами території.