Грисенко Н. В. Особистісні детермінанти запобігання емоційному вигоранню педагога в аспекті досліджень позитивної психології.

Дисертація містить теоретичне обґрунтування та емпіричну перевірку ролі рівня сформованості в педагога позитивних цінностей і відповідних їм властивостей особистості у запобіганні емоційному вигоранню. На підґрунті глибинного аналізу як внутрішніх, так і зовнішніх чинників емоційного вигорання, недостатньо чітко диференційованих у літературі з проблеми з точки зору їх відносної значущості у спричиненні вигорання, визначено провідну роль у запобіганні емоційному вигоранню педагога тих особистісних факторів, що забезпечують його задоволення собою як суб'єктом виконання основних педагогічних функцій - здобуття нових знань і передачі їх учням. З урахуванням ідей сучасної позитивної психології доведено, що до складу цих факторів входить, у першу чергу, цінність "мудрість", дотримування якої сприяє формуванню в педагога так званих "церебральних сильних рис", а саме: допитливості, любові до пізнання, відкритості новому досвіду, креативності, усвідомлення перспективи. На репрезентативній вибірці молодих педагогів емпірично підтверджено, що статистично більш низький рівень вигорання притаманний тим з них, хто мають більш розвинені церебральні властивості, високий рівень інтелекту та метакогнітивних здібностей. Визначено зв'язки між різними групами позитивних цінностей і властивостей та психологічним і суб'єктивним благополуччям педагога.