Самарін А. М. Стратегії перекодування класики в російській драматургії на межі ХХ - ХХІ століть

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0411U002993

Здобувач

Спеціальність

  • 10.01.02 - Російська література

16-06-2011

Спеціалізована вчена рада

К 67.053.02

Анотація

У дисертації досліджено художню специфіку сучасних переробок, а також їх зв'язок із традиційними вторинними текстовими утвореннями, причини актуалізації, домінантні стратегії, функції та місце явища в російській драматургії кінця ХХ - початку XXI століття. Серед причин розквіту переробок такі: актуалізація проблеми традиції і новизни, перегляд топіки, зрушення в художній системі літератури перехідного періоду, розвиток принципів постмодерну, критична реакція письменників на адаптацію класики в масовій літературі. Переробки розглядаються як вектор медіації між традиційними та новітніми художніми системами, що очужує класику й сучасність. У переробках ставляться актуальні для сучасності проблеми, що змінює конфлікт у зіставленні з класичним взірцем. Основними стратегіями сучасних переробок стають: діалог з класикою, травестія, контамінація, іронічна та неіронічна стилізація, продовження. Вони використовуються в комплексі за домінування певної в кожному з конкретних текстів. Суттєво розширюється інтертекстуальне поле творів, що свідчить про те, що діалог ведеться не з конкретним класичним текстом, а з традицією в цілому, з культурною пам'яттю. У переробках спостерігається укрупнення однієї з проблем, що поставлена в класичному взірцеві, психологізація образів, посилення філософського дискурсу, зміна оповідніх позицій, уведення нових персонажів або розростання ролі вторинних образів. В усіх творах посилюється динаміка характеру, акцентуються внутрішні протиріччя, роздвоєність, переживання межових ситуацій, метаморфоз, пошук ідентичності. Класичні образи, символи, конфлікт набувають нової семантики. Функції переробок - актуалізація класики, очуження сучасності за допомогою образного та символічного коду класики, критика культурної кризи та масової свідомості, увиразнення кола вічної топіки, переоцінка художнього багажу класики. Ключові слова: драматургія, традиція, новаторство, стратегія, переробка, рімейк, пастиш, травестія, продовження.

Файли

Схожі дисертації