Лі Б. . Підвищення спеціальної підготовленості на підставі аеробних можливостей у спортивних танцях

Дисертаційне дослідження присвячене вдосконаленню спеціальної підготовленості танцюристів на підставі вивчення та спрямованого розвитку компонентів аеробного енергозабезпечення кваліфікованих спортсменів у спортивних танцях. Показано, що компонентами забезпечення змагальної діяльності у спортивних танцях є кінетика і стійкість аеробного енергозабезпечення. Для розвитку аеробного енергозабезпечення були застосовані вправи, підґрунтям яких стали умови стимуляції кардіореспіраторної системи за рахунок активізації - нейрогенного, "гострого" гипоксичного та ацидемічного стимулів реакцій у процесі фізичного навантаження у спорті. Відмінною особливістю засобів був підбір режимів вправ з оптимальним співвідношенням "стресор - адаптація", з урахуванням рівня функціональної підготовленості спортсменів у спортивних танцях. На їх підставі розроблені тренувальні заняття і програма розвитку аеробних можливостей танцюристів. У результаті застосування програми тренувальних засобів у чоловіків і жінок збільшилася потужність, кінетика, стійкість і економічність аеробного енергозабезпечення. Ефективність застосування експериментальної програми підтверджена в модельних умовах виконання програми у спортивних танцях. Розвиток аеробних можливостей у спеціальних умовах пов'язаний зі збільшенням стабільності та лінійним характером збільшення пульсу на рівні, що близький до VO2 max. Оцінка спеціальної підготовленості показала збільшення ефективності виконання програми змагань у спортсменів (пар) експериментальної групи на 19,3%, контрольної групи ? на 4,3%. Програма розвитку аеробних можливостей, що ґрунтується на комплексному урахуванні представлених в роботі факторів, у науковій літературі представлена вперше.