Анненкова І. Ю. Клініко-патогенетична характеристика уражень печінки при інфекційному мононуклеозі у дітей

Встановлено, що основним патогенетичним фактором формування структурно-функціонального стану печінки при інфекційному мононуклеозі Епштейна-Барр вірусної етіології є імунна реактивність хворого. При формуванні структурних змін органу без порушення його функції зміни імунітету в гострому періоді захворювання характеризуються балансом прозапальних (ФНП-?, ІЛ-1?) та протизапальних (ІЛ-10) цитокінів, активацією цитотоксичних Т-лімфоцитів CD8+, що є проявом компенсації. В періоді ранньої реконвалесценції зберігається функціональне напруження імунного гомеостазу. При розвитку структурно-функціональних змін печінки в гострому періоді захворювання відзначається різке підвищення рівня прозапальних цитокінів на тлі виснаження потенціалу протизапальних і депресії клітинного імунітету, що характеризується як дефіцит компенсації. В періоді реконвалесценції відбувається подальше поглиблення дисфункції імунітету з переходом в стан кризи. В усіх хворих на інфекційний мононуклеоз виявлено порушення портальної гемодинаміки у вигляді зниження кровотоку по печінковій артерії та ворітній вені. На підставі особливостей, що було виявлено, розроблено таблицю прогнозування формування варіанта ураження печінки при інфекційному мононуклеозі та обґрунтовано можливі шляхи удосконалення терапії хворих і реконвалесцентів. Ключові слова: діти, інфекційний мононуклеоз, печінка, цитокіни, клітинний імунітет, портальна гемодинаміка.