Пластун М. Ю. Діагностика і корекція кардіальних ускладнень у хворих хронічним калькульозним холециститом і метаболічним синдромом в перед-і післяопераційному періодах

Дисертація присвячена проблемі діагностики і превентивної корекції кардіальних ускладнень у хворих хронічним калькульозним холециститом і метаболічним синдромом в періопераційному періоді. В процесі досліджень було виявлено, що у хворих хронічним калькульозним холециститом без кардіальних порушень і з холецисто-кардіальним синдромом на тлі нормального гемостазу спостерігається помірне зниження активності інгібіторів фібринолізу і компонентів утворення плазміну. Для хворих хронічним калькульозним холециститом з супутніми захворюваннями серцево-судинної системи в періопераційному періоді характерно зниження антикоагулянтної активності крові і функціональної активності системи фібринолізу, яке проявляється в підвищенні концентрації антиплазмінів, активності антиактиватору в крові з паралельним зменшенням рівня активатору плазміногену, плазміногену і плазміну. Развиток метаболічного синдрому у хворих хронічним калькульозним холециститом призводить до поглиблення вищевказаних порушень активності гемостазу і фібринолізу, в зв’язку з чим зростає ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень, що повинно бути враховано в період передопераційної підготовки та при виборі способу хірургічного лікування. Про підвищенний ризик ускладнень з боку серцево-судинної системи у хворих хронічним калькульозним холециститом і метаболічним синдромом свідчать збільшення відмінностей між показниками варіабельності систолічного і діастолічного АТ, а також високі цифри АТ з порушенням добової періодичності, як до, так і після оперативного лікування. Хворі хронічним калькульозним холециститом і супутнім метаболічним синдромом відрізняються низькою толерантністю до фізичного навантаження. В процесі тредмільної проби у пацієнтів, які страждають хронічним калькульозним холециститом і метаболічними порушеннями, спостерігається формування несприятливого гемодинамічного типу циркуляції внаслідок низького рівня пристосовних реакцій серцево-судиної системи. Лікування моксонідином за 4 тижні до планового оперативного лікування надає сприятливий вплив на добовий профіль САТ у хворих ХКХ з метаболічними змінами, зменшуючи кількість пацієнтів з недостатнім зниженням АТ в нічний час (non-dipper) і збільшуючи кількість пацієнтів з адекватним зниженням АТ в нічний час (dipper). Моксонідин зменшує величину і швидкість ранкового підйому АТ, що робить його перспективним препаратом для профілактики церебральних і кардіальних ускладнень артеріальної гіпертензії в передопераційному періоді.