Педаш О. О. Оптимізація технологічних заходів вирощування пшениці озимої після ячменю ярого в умовах північної частини Степу України

Об'єкт дослідження - особливості росту, розвитку та формування зернової продуктивності пшениці озимої залежно від строків сівби, норм висіву та рівня мінерального живлення за сівби після ячменю ярого. Мета - визначення агротехнологічної та економічної ефективності вирощування пшениці озимої після ячменю ярого залежно від строків сівби, норм висіву та рівня мінерального живлення. Методи - польові; лабораторні; розрахунковий; статистичний. Результати: Для умов північної частини Степу України оптимізовано елементи технології вирощування пшениці озимої після ячменю ярого. Сівбу пшениці озимої необхідно проводити наприкінці другої декади вересня (15-19.09) з нормою висіву 5 млн шт./га схожих насінин. Для формування 4,5-4,8 т/га зерна під передпосівну культивацію вносити N60P60K30 з наступним підживленням N30 рано навесні по мерзло-талому ґрунту поверхнево та N60 наприкінці фази кущіння локально, що забезпечує отримання зерна 3 класу якості з вмістом у зерні білка 11,3% та клейковини 24,3%. Новизна - в умовах північної частини Степу України вперше досліджено вплив строків сівби, норм висіву насіння та рівня мінерального живлення на урожайність та якість зерна пшениці озимої після ячменю ярого. Галузь - сільське господарство.