Мінакова С. Є. Ефективність модифікованого первинного заднього безперервного капсулорексиса в хірургічному лікуванні вікової катаракти

Об'єкт: вікова катаракта. Мета: підвищення ефективності хірургічного лікування вікової катаракти. Методи:загальноофтальмологічні, оптична когерентна томографія сітківки, просторова контрастна чутливість, статистичні. Отримані наукові дані про те, що контраст ретинального зображення об'єкта при розсіянні світла через оптичні неоднорідності задньої капсули кришталика в мезопічних умовах знижується на 25% і 14% після факоемульсифікації зі стандартним і модифікованим заднім капсулорексисом відповідно. Отримані дані про вплив розсіяння світла на контрастну чутливість в мезопічних умовах, які характеризуються збільшенням її показників на частоті 18 цикл/градус при модифікованому задньому капсулорексисі в порівнянні зі стандартною методикою його проведення на 11,5%. Доповнені дані про розвиток транзиторного набряку сітківки макулярної області після факоемульсифікації без та з проведенням стандартного і модифікованого заднього капсулорексиса, які характеризуються збільшенням її товщини в середньому на 8 і 6 мкм на 2 добу і через 1 місяць після операції відповідно. Вперше запропоновані: спосіб та пристрій для виконання первинного заднього безперервного капсулорексиса. Результати роботи впроваджені в ДУ "ІОХ і ТТ ім. В.П. Філатова АМНУ", Донецькому обласному офтальмотравматологічному центрі "Мікрохірургія ока", Луганському обласному центрі очних хвороб, Харківській міській клінічній лікарні № 14 ім. проф. Л. Л. Гіршмана. Сфера застосування - медицина, офтальмологія.