Урсол Г. М. Вибір методів кардіодилятації та застосування ботулотоксину при ахалазії стравоходу

У роботі представлено дані лікування 123 хворих на ахалазію стравоходу за допомогою ендоскопічних методик (введення ботулотоксину у 32 хворих і балонної дилятації у 34 хворих) та оперативної корекції ахалазії (езофагокардіоміотомія у 57 хворих). Хворим проводили обстеження за допомогою аналізу симптоматики, рентгенологічних, ендоскопічних та манометричних методів, також вивчалися дані про еластичність кардії та наявність фіброзу в зоні нижнього стравохідного сфінктера (гістологічними методами) при різних стадіях ахалазії стравоходу. Встановлено, що порушення прохідності кардії обумовлені двома компонентами: спастичним, обумовленим спазмом мускулатури нижнього стравохідного сфінктера та фіброзним, що пов'язаний з розвитком сполучної тканини в зоні НСС. Виявлено, що при ІІІ-ІV стадіях ахалазії порушення прохідності кардії обумовлені фіброзним компонентом, а розвиток фіброзу веде до декомпенсації моторно-евакуаторної функції стравоходу. Вивчення еластичності кардії після лікування дозволило встановити, що використання ботулотоксину впливає на спастичний компонент порушення прохідності кардії, що особливо важливо при спастичних формах ахалазії. Балонна дилятація впливає на фіброзний компонент завдяки руйнуванню зон рубцевої деформації. Використання кардіомітомії впливає на обидва компоненти. Отримані дані дозволили обґрунтувати алгоритм використання ендоскопічних методів залежно від стадії ахалазії, наявності фіброзних змін у зоні нижнього стравохідного сфінктера та виявлених порушень перистальтичної функції стравоходу.