Ропяк А. М. Оптимізація підходів до діагностики та лікування гострого сальпінгоофориту

Метою дослідження було підвищення ефективності лікування, збереження репродуктивної функції та зменшення числа рецидивів у хворих з гострим сальпінгоофоритом на підставі результатів вивчення клініко-лабораторних змін і вдосконалення методів лікування даних пацієнток. Встановлені сучасні етіопатогенетичні фактори гострого сальпінгоофориту, який має перебіг у сполученні з запальною екстрагенітальною патологією на фоні значного порушення мікроекології піхви (аеробні - до 46,0%, анаеробні збудники - до 30,0% і мікробні асоціації - до 56,0%) і гемодинаміки в а.ovarika, негативних змін у системі гемостазу (зниження кількості і підвищення агрегаційної спроможності тромбоцитів, збільшення фібриногену, підвищення плазмового лізісу і розчинного фібрину). Ефективність лікування становила 96,0%, а тривалість стаціонарного лікування хворих скорочена на 5 діб.