Вільдгрубе С. О. Структурні особливості самоставлення особистості в умовах соціальної депривації.

Дисертаційне дослідження присвячено теоретико - емпіричному вивченню особливостей структурних компонентів самоставлення як системно-структурного утворення особистості, яка перебуває в умовах соціальної депривації. З'ясовані роль, місце і особливості самоставлення в структурі самосвідомості. Уточнені структура, функції та системний характер самоставлення. Проаналізовані особливості зовнішніх і внутрішніх чинників, які спричиняють дисгармонічний розвиток самоставлення. З'ясовані відмінності особливостей прояву структурних компонентів самоставлення осіб, які перебувають в умовах соціальної депривації (на матеріалі підлітків, які позбавлені батьківського піклування) та в сприятливих соціальних умовах. Запропоновані шляхи формування самоставлення та корекції деформованого самоставлення у осіб, які перебувають в умовах соціальної депривації. Здійснене дослідження особливостей структурних компонентів самоставлення показало, що специфічна соціальна ситуація розвитку створює умови для нерівномірного формування структурних компонентів самоставлення, що забезпечує різний рівень реалізації функцій самоставлення, впливає на зв'язок компонентів самоставлення і ступінь інтегрованості компонентів самоставлення в єдину систему. Обґрунтовано, що характер самоставлення визначається високим рівнем внутрішньої конфліктності і самозвинуваченням, неприйняттям самого себе, що поєднується з високим рівнем згоди з самим собою при нездатності до саморефлексії, небажанні усвідомлювати своє "Я" і високим рівнем потреби в пошані і прийнятті. Такі особливості самоставлення трансформують уяву про себе вбік зниження впевненості у собі, в своїх силах, конфліктності з самим собою, відстороненості, включенням в образ "Я" суперечливих якостей. Таким чином існують можливі підстави для розвитку самоставлення, але наявні обмеження заважають його подальшому становленню у осіб, які перебувають в умовах соціальної депривації.