Хомутовська С. О. Обґрунтування санітарно-гігієнічних прийомів підвищення резистентності та продуктивності молодняку свиней на спеціалізованих підприємствах.

Встановлено, що при повітрообміні 20 м?/год. на 100 кг маси тіла в секторах опоросу та дорощування у зимову та перехідні пори року температура повітря була в межах 27,2 ?С, відносна вологість - 74, 84 та 90 %, бактеріальна забрудненість повітря досягала: взимку - 483?612 тис., навесні - 304?622 тис., влітку - 241?503 тис., восени - 345?701 тис. КУО/м3. У секторах, де повітрообмін становив 75,5?100 і 150 м3/год., санітарно-гігієнічний режим утримувався в межах зоогігієнічних нормативів. Обґрунтовано вплив температурного режиму на кратність ссання та споживання молозива сисунами. Поросята, яких утримували за температури 30?28 °С протягом доби ссали 26,0±1,8 - 23,2±2,0 разів і споживали молозива 658,3±9,4 г, що на 22,4?35,9 % та 16,7?27,3 % більше порівняно з сисунами, яких утримували за низьких температур повітря. Обґрунтовано гігієно-технологічну оцінку безвигульного утримання поросних свиноматок. Виявлено, що у свиноматок при фіксованому утриманні погіршується кровопостачання молочної залози і статевих органів, послаблюються м'язи черевного пресу, 31,2 % їх залишаються безплідними, а у тих, що опоросилися, реєструється маститів на 14,6 %, агалактій - на 19,5 % більше. Встановлено, що у поросят живою масою при народженні 1,31±0,02 кг, на відміну від поросят з масою тіла 0,85 0,01 кг спостерігається більш високий вміст імуноглобулінів в 10-, 30- і 45-добовому віці на 6,91 %, 52,08 % і 126,88 % відповідно, БАСК - на 6,2 %; 6,76 % та 11,64 % відповідно. Поросята, згруповані за масою тіла 1,54±0,02 кг, перевищували контроль за збереженістю на 4,2 %, серед них на 25,88 % менше реєструвалося хворих з шлунково-кишковими розладами.