Шелигіна О. А. Обгрунтування алгоритму комплексного лікування пацієнток з лейоміомою матки

Доведено, що в основі патогенезу розвитку ЛМ поряд з гормональним та імунним фактором значну роль відіграє запальна ланка. Наявність запального процесу при лейоміомі підтверджена зростанням ЛТ С4/D4/Е4 в 3,65 рази (р<0,001) та НП в 2,6 рази (р<0,001). Збільшення концентрації НП 20 нмоль/л і більше є діагностичним критерієм порушення травлення вузлів. Найбільший показник ЛТ С4/D4/Е4 та НП відмічається при поєднанні ЛМ з ГПЕ та запальними змінами ендометрія. Дисбаланс між рівнем про- та протизапальних ЦК при ЛМ підтверджує їх патогенетичну роль у розвитку цієї патології та вказує на пейсмекерну роль запального фактора у збільшенні розмірів вузлів та об’єму матки. Про це свідчить синергізм у підвищенні рівнів ІL-1а, ФНПа та зменшення рівня ІЛ-4, ІЛ-10 у жінок з ЛМ. Застосування КПРП стимулює синтез ендогенних імуномодуляторів, що відзначається підвищенням IЛ-10 в 9,11 разів (р<0,001), блокує каскад ейкозаноїдів та маркера активності клітинного імунітету, про що свідчить зниження ЛТ С4/D4/Е4 в 3,57 рази (р<0,001) та НП в 2,82 рази (р<0,01).