Фірсова І. Г. Зміни показників структурно-функціонального стану серця, добового профілю артеріального тиску, ендотеліальної функції, інсулінорезистентності у хворих на есенціальну гіпертензію та їх корекція антагоністами ренін-ангіотензин-альдостеронової системи.

Дисертація присвячена дослідженню показників добового АТ, ендотеліальної функції, інсулінорезистентності та їх ролі у розвитку структурно-функціональних порушень ЛШ при есенціальній гіпертензії для оптимізації підходів до лікування хворих на ЕГ антагоністами РААС лозартаном і еналаприла малеатом.За результатами обстеження 102 хворих на ЕГ встановлено, що величина маси міокарда і тип геометрії ЛШ пов'язані із змінами параметрів добового АТ, при цьому для збільшення іММЛШ найбільше значення мають порушення циркадного ритму АТ і показники навантаження систолічним АТ. При дослідженні ендотелійзалежної вазодилятації плечової артерії (ЕЗВД) у хворих на ЕГ із зниженням ЕЗВД зареєстровано достовірне збільшення порожнини ЛШ (іКДО), і погіршення показників діастолічної функції.У 87,8 % обстежених хворих знайдено збільшення в сироватці крові рівня метаболітів NO - нітратів-нітритів, що асоціювалося з достовірним збільшенням товщини задньої стінки ЛШ, відносної товщини стінок ЛШ, порожнини ЛШ (іКДО), погіршенням діастолічної функції ЛШ, зростанням ЧСС, а також із зниженням ЕЗВД і потовщенням комплексу інтима-медіа. Стан інсулінорезистентності (ІР) встановлено у 55 % хворих (індекс НОМА більше 2,77), що супроводжувалося збільшенням відносної товщини стінок і з погіршенням діастолічної функції ЛШ у порівнянні з пацієнтами без ІР.Лікування як лозартаном, так і еналаприла малеатом протягом 24 тижнів супроводжувалося зменшенням іММЛШ на 11,5 % для лозартана і на 8,7 % для еналаприла (р<0,001), та оптимізацією параметрів діастолічної функції ЛШ, більш вираженими на фоні лозартана; достовірне збільшення ЕЗВД через 24 тижні лікування було виражено однакової мірою, ступінь зниження рівня нітратів-нітритів та показників ІР був вище в групі лозартана.