Курсіна Н. В. Особливості структурно-функціональних змін міокарда в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з гіпертонічною хворобою при опроміненні в діапазоні малих доз та вплив антигіпертензивної терапії на їх регрес

Дисертацію присвячено встановленню особливостей гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ) серця в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС з гіпертонічною хворобою (ГХ), значимості радіаційних і нерадіаційних факторів і їх взаємодії у розвитку і перебігу ГЛШ, визначенню можливостей регресу ГЛШ і пов'язаних з нею змін. Доведено, що розвиток ГЛШ в УЛНА на ЧАЕС відбувається в більш ранньому віці при взаємодії тривалого навантаження тиском з факторами радіаційної і нерадіаційної природи при взаємному посиленні їх небезпечної дії. Встановлено пряму кореляцію між масою і товщиною міокарда та дозою зовнішнього опромінення 25-60 сЗв, показниками екскреції катехоламінів, високим інтегральним балом негативних спогадів про події аварії на ЧАЕС. В УЛНА на ЧАЕС ГЛШ асоціювалась із більшою частотою і вираженістю діастолічної дисфункції, тривалістю ішемії міокарда за добу, частотою шлуночкових екстрасистол. Доведено, що індекс маси міокарда корелює з пороговою потужністю, тривалістю навантаження, об'ємом виконаної роботи, які були достовірно менші, ніж у неопромінених. Визначено передумови регресу і тактику лікування ГЛШ. Показано, що лише тривале застосування блокаторів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи в режимі комбінованої терапії забезпечує достовірне зменшення маси і товщини міокарда не менш ніж на 10% за рік. Отримані результати можуть бути використані у медичній практиці з метою оптимізації ранньої діагностики, контролю і лікування ГЛШ в УЛНА на ЧАЕС з ГХ, у роботі Експертних рад при визначенні зв'язку кардіальної патології з участю у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.